Детінізація гемблінгу: НБУ пропонує закон про реєстр дропів

Податкові надходження від грального бізнесу зросли з 200 млн грн у 2021 році до майже 20 млрд грн у 2024-му. Голова НБУ Андрій Пишний закликав Раду ухвалити закон про реєстр дропів для боротьби з новими тіньовими схемами.
Голова Національного банку України Андрій Пишний заявив, що системна боротьба з міскодингом у гральній сфері дала значний результат для бюджету. Якщо у 2021 році весь гральний бізнес сплатив лише 200 млн грн податків, то вже у 2023 році ця сума сягнула 11 млрд грн, а зараз наближається до 20 млрд грн.
За словами очільника НБУ, такого ефекту вдалося досягти завдяки жорстким діям регулятора: два банки та кілька фінансових компаній позбулися ліцензій, на порушників наклали штрафні санкції на сотні мільйонів гривень. Ці надходження стали прямим джерелом покриття бюджетних потреб під час війни та дозволили зменшити потребу в емісійному фінансуванні дефіциту.
Однак, як зазначив Пишний під час заходу «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів» у Києві, закриття традиційних схем змушує організаторів грального бізнесу шукати нові технологічні шпарини. Зокрема, активно залучаються «дропи» — фізичні особи, які за винагороду передають свої карткові рахунки для транзиту сумнівних коштів.
«Ми бачимо, як платіжний термінал починає приймати кожну секунду 5 тисяч гривень від фізичної особи. По суті, відбувається легалізація готівки в мішках. Дропи — це біда, пов’язана з технологічним зростанням фінансового сектору», — наголосив голова НБУ.
НБУ виступив з ініціативою ухвалити закон про реєстр дропів за прикладом Сінгапуру та європейських країн. Запроваджені раніше регуляторні обмеження для банків щодо маркування операцій з ознаками дроп-трафіку вже дали позитивний результат — 98% пересічних громадян не зіштовхнулися з ними, оскільки здійснювали перекази нижче визначених лімітів. Це суттєво знизило обсяги тіньових потоків, але з’являються нові схеми.
«НБУ не слідчий орган, НБУ не виносить вироки, не блокує і не відновлює операції самостійно, ми не бачимо транзакцій у режимі онлайн. Але коли ми почали говорити з банками відверто як із першою лінією захисту, дроп-трафік знизився. Зараз з’являються нові схеми. Це хвороба, яка позбавляє країну ресурсу, і ми повинні боротися з нею разом із законодавцями та силовиками», — підсумував Пишний.
Читайте також
Ще в розділі «Регулювання»
- Гральний бізнес з російським слідом: як "Даймонд Пей" виводила мільярди
- Чому українці грають в азартні ігри: психолог пояснив механізм залежності
- Румунія підвищує вік для ставок до 21 року та обмежує рекламу
- Болгарський бізнесмен Папазкі отримав ліцензії на гральний бізнес в Україні
- 70% українців сприймають азартні ігри як спосіб заробітку: держава змінює підхід






